Інституційно-організаційні чинники та морально-етичні аспекти еволюції державного сектору в Україні

Анотація

Досліджено основні проблеми функціонування державного сектору України на різних етапах його розвитку після відновлення незалежності у 1991 році. Зокрема, до таких періодів віднесено: етап ринкового транзиту радянських інститутів, етап подальших інституційних експериментів, а також етап адаптації державного сектору України до інституційних вимог і стандартів розвитку, притаманних країнам-членам ЄС. Акцентовано на важливості інституційних чинників, які визначають характер розвитку державного сектору, зокрема якості системотворчих формальних інститутів, а також характеру неформальних інституційних процесів, які виникають за використання державної власності та під час її приватизації. Досліджено інституційні аспекти розвитку людського та соціального капіталу державного сектору, а також механізми впливу опортуністичної поведінки на його функціонування. Приділено увагу виявленню наявного взаємозв'язку між розвитком інституційного середовища державного сектору та морально-етичними засадами його еволюції, зокрема в контексті ефективності функціонування цього сектору. Окреслено основні прогалини в системах інституційно-організаційного забезпечення, які знижують ефективність державного сектору в Україні та спричиняють поширення в ньому різних морально-етичних деформацій, що в кінцевому підсумку обертається корупцією та іншими зловживаннями. Запропоновано засоби усунення виявлених у процесі дослідження інституційних проблем, зокрема на основі зміни пріоритетів державної бюджетної політики, впровадження нової інституційної парадигми розвитку державних підприємств, здійснення ринкових трансформацій у науково-освітній сфері та в секторі енергетичних підприємств і енергосервісних компаній.