Правила подання статей

Правила подання статті до редакції

Для публікації в збірнику наукових праць “Ефективність державного управління”  приймаються авторські матеріали, які інформують про нові результати досліджень, оригінальні ідеї та пропозиції вирішення актуальних наукових проблем у галузях наук державного управління, економіки, технічних наук, зокрема за спеціальностями: (051) економіка, (072) фінанси, банківська справа та страхування, (073) менеджмент, (075) маркетинг, (076) підприємництво, торгівля та біржова діяльність, (232) соціальне забезпечення, (256) національна безпека (за окремими сферами забезпечення та видами діяльності), (281) публічне управління та адміністрування.

Перед поданням статті необхідно:

  • ознайомитися з політикою видання та вимогами до публікацій у збірнику;
  • заповнити та підписати власноручно заяву, в якій зазначити, що запропонована вами стаття для публікації у збірнику наукових праць “Ефективність державного управління” є власною розробкою, раніше не опубліковувалась і не розглядається редакційними колегіями інших видань;
  • підтвердити, що ваша публікація не порушує авторського права інших осіб або організацій і принципів наукової етики.

Авторський рукопис статті в завершеній формі, відповідно до зазначених нижче вимог та наданням усіх необхідних супровідних документів, до редакції потрібно надсилати одним листом на e-mail: epa@nltu.edu.ua, у темі листа вказати ПІБ автора/авторів.

Повний авторський пакет документів повинен містити: статтю, заяву про оригінальність статті, резюме англійською мовою перекладене та завірене (бюро перекладів, відповідальні особи), за наявності підтверджувальних документів про відповідний рівень володіння англійською мовою це може бути особистий переклад автора. Для зручності оформлення можна скористатися шаблонами-зразками, запропонованими редакцією.

Заява

Стаття

Резюме англійською

Аспірантам необхідно надати відгук наукового керівника (довільної форми) про рекомендацію статті до друку.

Термін опрацювання рукопису становить не менше 90 днів від дня надходження авторського оригіналу статті до редакції (перевірка на відповідність формальним вимогам, коректності посилань та визначення рівня унікальності авторського тексту, рецензування).

 Загальні рекомендації щодо публікації

  • дотримуватись композиційної єдності структури статті;
  • мова і стиль публікації повинні бути науковими, з використанням понятійного апарату, притаманного певній галузі науки;
  • уникати риторичних запитань у побудові речень;
  • перед надсиланням статті до редакції доцільно провести власне редагування, щоб виправити граматичні та стилістичні помилки;
  • надмірно не використовувати цитати у статті, лише з метою обґрунтування або доповнення власного твердження чи міркування;
  • уникати посилань на навчальну літературу, методичні вказівки, новинні сайти (з нестатичною інформацією), неповні джерела (без авторства, назви, року тощо);
  • використовувати лише достовірний фактичний матеріал (статистичні дані, формули, рисунки, схеми, таблиці, дати, цитати, власні назви тощо);
  • графічні елементи, рисунки, таблиці, діаграми, фотографії потрібно відтворювати у відповідних програмах, можна додатково надсилати окремими файлами, але одним листом разом з повним пакетом документів авторського рукопису;
  • у разі повернення статті на доопрацювання необхідно врахувати всі зауваження редколегії, рецензентів та надсилати виправлені матеріали на адресу редакції у визначений термін.

Параметри оформлення документа

  • формат документа – A4;
  • поля – 2 см по периметру;
  • формат файлу – *.doc (MS Word 2003), інші не приймаються;
  • шрифт Times New Roman, 14pt, інтервал – 1.5;
  • мова публікації: українська, англійська, німецька, польська;
  • обсяг статті: 12 – 20 сторінок.

Вимоги до структури статті

Відомості про автора (авторів) подаються мовою оригіналу статті та англійською

Прізвище, ім’я, по батькові (зазначити повністю) – розмістити посередині, виділити жирним шрифтом.

Науковий ступінь, вчене звання; офіційна назва організації, місто, країна – розмістити по середині.

Посилання на наукові профілі (ORCID та інші) – розмістити по середині.

E-mail – розмістити по середині.

Контактний телефон – розмістити по середині.

Універсальний десятковий класифікатор (УДК/UDC) – розмістити ліворуч.

Назва статті (мовою оригіналу статті) – розмістити посередині, виділити жирним шрифтом.

Анотація (мовою оригіналу статті) – виділити курсивом.

Анотація є візитною карточкою статті, тому вона має бути інформативною та змістовною, розкривати актуальність статті, її мету, методи дослідження, основні результати та перспективи подальших досліджень. Обсяг – 1800 – 2500 знаків з пробілами. Речення доцільно розпочинати словами: “Виявлено …”, “Встановлено …”, “З'ясовано …”, "Проаналізовано…”, “Охарактеризовано …” тощо.

Ключові слова (мовою оригіналу статті) – виділити курсивом, розділити крапкою з комою.

Подати 4 – 6 слів/словосполучень, які  не дублюють слова з назви статті, але відображають суть дослідження.

Зверніть увагу – назви розділів статті потрібно виділити жирним шрифтом.

Вступ

Подати інформацію про постановку проблеми, її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями, виокремити що саме ще не досліджено та обґрунтувати  актуальність дослідження. Також потрібно описати мету дослідження та основні завдання для її досягнення , визначити предмет дослідження.

Методи та інформаційна база дослідження

Описати основні методи дослідження, інформаційні матеріали, особливості аналізу інформації  під час дослідження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Проаналізувати здійснені теоретичні напрацювання та по темі статті іншими науковцями, їх наукові підходи та висновки, особливу увагу звернути на сучасних дослідників. Узагальнити, що саме потребує детальнішого вивчення та виокремити невирішені раніше частини загальної проблеми.

Виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням одержаних результатів

Розкрити інформацію про процес дослідження, що саме було зроблено, які отримано результати. Порівняти отримані результати з наявними теоретичними напрацюваннями інших науковців. Обґрунтувати свою думку щодо підтвердження чи спростування гіпотези.  

Висновки та перспективи подальших розвідок

Підсумувати здійснене дослідження, сформулювати основні пропозиції та перспективи подальшого вивчення порушеної проблеми, застосування результатів та можливі подальші дослідження у цьому напрямку. Зазначити чи вдалося досягти мети статті та виконати поставлені завдання.

Подяки

За бажанням можна зазначити установи, інституції, науковців, які долучилися до проведення дослідження.

Список використаної літератури

Бібліографічні описи використаних джерел, які розміщуються в алфавітному порядку. Такий перелік – одна з істотних частин наукової роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження. Бібліографічний опис складають мовою оригіналу, зазначаючи всі необхідні відомості (автор(и), назва, місто і рік видання, сторінки, номер випуску чи тому, DOI, URL тощо), відповідно до ДСТУ 8302:2015 “Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання” (“Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання”), ДСТУ 7152:2020 (ISO 8:2019, NEQ; ISO 18:1981, NEQ; ISO 215:1986, NEQ) “Інформація та документація. Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках”. Рекомендації до оформлення літератури

Для статей англійською, німецькою, польською мовами список використаної літератури можна оформляти у міжнародних стилях APA, MLA, Chicago.

Посилання на використані джерела в тексті роблять у квадратних дужках, вказуючи порядковий номер джерела відповідно до списку використаної літератури, за необхідності через кому прописують конкретну сторінку (наприклад, у списку використаної літератури вказано загальну кількість сторінок видання, а в тексті потрібно зазначити з якої  саме сторінки взято цитату, фактичний матеріал тощо).

Однією з вимог щодо індексації статей наукометричними базами є перелік використаної літератури, який піддається розпізнанню автоматизованими системами оброблення інформації, для цього потрібно дотримуватися таких рекомендацій:

  • література має бути оформлена відповідно до ДСТУ 8302:2015 “Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання” (для україномовних статей) або в одному з міжнародних стилів цитувань APA, MLA, Chicago (для статей іноземними мовами;
  • оптимальний обсяг використаних джерел – не більше 20;
  • понад 50% джерел, мають мати цифровий ідентифікатор DOI;
  • якщо у тексті статті будуть посилання на малоінформативні, несуттєві, недостовірні, неповні джерела, то редакція буде повертати статтю на доопрацювання.

Загальні вимоги до цитування:

  • текст цитати починають й завершують лапками й наводять в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не потрібно виділяти лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовують вираз "так званий";
  • цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
  • кожна цитата має обов'язково супроводжуватися посиланням на конкретне джерело;
  • при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладанні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;
  • цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо це знижує рівень наукової праці: надмірне цитування створює враження компілятивності праці, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу;
  • якщо необхідно виявити ставлення автора наукової роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак запитання;
  • якщо автор дослідження наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора роботи, а весь текст застереження вписується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є (курсив наш – О. Т.), (підкреслено мною – О. Т.), (розрядка моя – О. Т.).

Резюме та ключові слова англійською мовою

Для статей іншими мовами, окрім англійської, необхідно подати чітко та лаконічно сформоване резюме англійською мовою, яке буде відображати стислий виклад тексту статті та відповідати її структурним елементам.

Наприкінці анотації потрібно подати ключові слова англійською мовою, обов’язково розділити їх крапкою з комою.

ВАЖЛИВО! Редакція зберігає за собою право виправляти та скорочувати текст статті. Відповідальність за достовірність змісту поданих матеріалів несуть автори.