Глобальне управління у сфері кібербезпеки в контексті сучасних викликів та загроз Україні

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.36930/507813

Ключові слова:

глобальне управління, кібербезпека, національна безпека, кіберзагрози, агресія, кіберпротистояння

Анотація

Кібербезпеку розглянуто як основний фактор національної та міжнародної безпеки ХХІ століття. Аргументовано, що численні ініціативи у сфері правового забезпечення кібербезпеки охоплюють тільки невелику частину міжнародної правової системи, зокрема, щодо захисту критичної інфраструктури, захисту приватних даних у мережі, ведення війни із застосуванням кібертехнологій. Наголошено, що кібербезпека охоплює вже не тільки інформацію як об'єкт захисту, не тільки технічні засоби, які визначають можливості функціонування інформації, а, водночас, захист способів функціонування нової сутності – кіберпростору. Проаналізовано політико-правові документи, що визначають суть та спрямування національної політики кібербезпеки на прикладі окремих країн та визначено їх роль у міжнародно-правовому просторі. Особливу увагу приділено дослідженню агресивних стратегій Росії та Китаю у створенні критичних кіберзагроз. Розкрито особливі виклики, з якими стикається Україна під час активізації кібервійни з боку Російської Федерації як складника повномасштабного вторгнення. Аргументовано недоліки концептуального розуміння кібербезпеки в Україні, Європейському Союзі та США. Наголошено, що враховуючи те, що кібербезпека є глобальною проблемою, до неї потрібен глобальний підхід. Доведено необхідність міжнародного співробітництва, зокрема, на основі потрійної спіралі та механізмів кооперенції. Конкурентне суперництво та закритість у цій сфері, орієнтація виключно на національно-державні інтереси приведуть до клаптевого характеру глобального управління кібербезпекою, що істотно знизить його потенціал.

Біографія автора

В. О. Ткач, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

здобувач програми доктора філософії, кафедра публічного управління та адміністрування

Посилання

Ardita, N., et al. (2023). Cyberwarfare between the United States and China 2014 -2022: in retrospect. Jurnal Pertahanan Media Informasi ttg Kajian & Strategi Pertahanan yang Mengedepankan Identity Nasionalism & Integrity, 9(1), 17. URL: https://doi.org/10.33172/jp.v9i1.1869

Cavelty, M. (2014). Global cyber-security policy evolution. In: Cybersecurity in Switzerland, 9 25. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-319-10620-5_2

Coman, V. (2022). The use of cyber attacks during traditional armed conflicts. specific and the commitment of state responsibility. Journal of Law and Public Administration, 8(15), 35 44.

European Union (EU). (2019). EU Non-Paper on Capacity Building to Advance Peace and Stability in Cyberspace, for the Work of the Open-Ended Working Group on "Developments in the Field of Information and Telecommunications in the Context of International Security", Submitted to the Second Substantive Session of the OEWG (10-14 February 2020). URL: https://unoda-web.s3.amazonaws.com/wp-content/up-loads/2019/09/eu-non-paper-submission-oewg-2019.pdf

Futter, A. (2018). Cyber Semantics: Why We Should Retire the Latest Buzzword in Security Studies. Journal of Cyber Policy, 3(2), 201 216.

Holstein, W., & McLaughlin, M. (2023). Battlefield Cyber: How China and Russia are Undermining Our Democracy and National Security. Prometheus.

Kosseff, J. (2018). Defining Cybersecurity Law. Iowa Law Review, 103(3).

Nye, J. (2017). Deterrence and Dissuasion in Cyberspace. International Security, 41(3), 44 71.

Saaida, M. (2023). The Use of Cyber Warfare and its Impact on International Security. Science For All Publications, 1(1), 1 5. URL: https://doi.org/10.5281/zenodo.10841886

Schmitt M., et al. (2017). Tallinn Manual 2.0 on the International Law Applicable to Cyber Operations. Cambridge: Cambridge University Press.

Stein, J. (2024). Ukraine is on the front lines of global cyber security. Atlantic Council. https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/ukraine-is-on-the-front-lines-of-global-cyber-security/

Stoddart, K. (2022). Cyberwarfare: Threats to Critical Infrastructure. Palgrave Macmillan.

Suderman, A. (2021). Cyberattacks concerning to most in US: Pearson/AP-NORC poll. AP News. URL: https://apnews.com/article/joe-biden-technology-business-china-russia-c9a698542ed95bfa49f9cee0e96ef9a6

Whyte, C., & Mazanec, B. M. (2023). Understanding Cyber-Warfare: Politics, Policy and Strategy. Taylor & Francis.

Верховна Рада України (2017). Закон України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" від 2017 р. Редакція від 04.04.2024, підстава – 3549-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text

Янковський, О. (2022). Питання кібербезпеки в умовах воєнного часу. KPMG. URL: https://kpmg.com/ua/uk/blogs/home/posts/2022/4/pytannya-kiberbezpeky-v-umovakh-voyennoho-chasu.html

##submission.downloads##


Переглядів анотації: 345

Опубліковано

2024-09-05

Як цитувати

Ткач, В. О. (2024). Глобальне управління у сфері кібербезпеки в контексті сучасних викликів та загроз Україні. Ефективність державного управління, 1(78/79), 84–89. https://doi.org/10.36930/507813

Номер

Розділ

Державне управління