Інтеграція ESG-підходу в управлінські рішення для розвитку публічно-приватного партнерства в Україні
DOI:
https://doi.org/10.36930/508006Ключові слова:
публічно-приватне партнерство, управлінські рішення, ESG-підхід, сталий розвиток, відбудова, багаторівневе управління, стратегії та ризики управління, стійкість громадАнотація
Досліджено інтеграцію ESG-підходу (екологічних, соціальних та принципів належного управління) у процес прийняття управлінських рішень для розвитку публічно-приватного партнерства в Україні. Висвітлено теоретичні аспекти ESG-підходу та його роль у підвищенні ефективності реалізації проєктів ППП у контексті сталого розвитку. Проаналізовано ключові виклики та можливості інтеграції ESG-індикаторів у механізми управління ППП на національному, регіональному та локальному рівнях. Особливу увагу приділено адаптації інноваційних інструментів управління, які сприяють прозорості, вимірюваності та довгостроковій стійкості проєктів. Запропоновано напрями вдосконалення механізмів прийняття рішень у межах ППП з урахуванням ESG-підходу до прийняття управлінських рішень, що забезпечує комплексний підхід до економічного, соціального та екологічного розвитку України.
Особливу увагу приділено довгостроковим екологічним перевагам, які виходять за межі безпосереднього масштабу проєктів ППП. Доведено, що ініціативи, узгоджені із цілями сталого розвитку, створюють сприятливі умови для залучення як внутрішніх, так і іноземних інвесторів, які щораз більше орієнтуються на підтримку підприємств із високим рівнем соціальної відповідальності та екологічної стійкості. Разом із цим проаналізовано ризики впровадження ESG-підходу, серед яких – ускладнення процесу прийняття управлінських рішень, що може уповільнити затвердження проєктів через потребу досягнення консенсусу між зацікавленими сторонами. Обґрунтовано, що для мінімізації цих ризиків необхідне впровадження інноваційних підходів до управління проєктами, які забезпечують баланс між швидкістю реалізації ініціатив та інтеграцією ESG-критеріїв. Запропоновано рекомендації для оптимізації процесів прийняття рішень у межах ППП із врахуванням цілей сталого розвитку, що сприятиме довгостроковій ефективності проєктів та економічному зростанню України.
Посилання
Bloomfield, P. (2006). The Challenging Business of Long-Term Public – Private Partnerships: Reflections on Local Experience. https://doi.org/10.1111/j.1540-6210.2006.00597.x
Bult-Spiering, M., & Dewulf, G. (2006). Strategic issues in public-private partnerships: An international perspective. (n.d.), 204. https://books.google.com.ua/books?hl=en&lr=&id=VrLEl4DUq70C&oi=fnd&pg=PR3&dq
Dohrman, J., & Aiello, J. (1999). Public‐private partnerships for waste management: Challenges for policies and procedures. Development Southern Africa, 16(4), 691–705. https://doi.org/10.1080/03768359908440108
Forbes (2022). Як після війни Україна має відновлювати економіку та бізнес. Велике дослідження. URL: https://forbes.ua/money/yak-pisslya-viyni-ukraina-mae-vidnovlyuvati-ekonomiku-ta-biznes-velike-doslidzhennya-deloitte-15122022-10501
Marx, A. (2019). Public-Private Partnerships for Sustainable Development: Exploring Their Design and Its Impact on Effectiveness. Sustainability, 11, 1087. https://doi.org/10.3390/su11041087
Shen, L., Tam, V. W. Y., Gan, L., Ye, K., & Zhao, Z. (2016). Improving Sustainability Performance for Public-Private-Partnership (PPP) Projects. Sustainability, 8, 289. https://doi.org/10.3390/su8030289
Wang, N., & Ma, M. (2020). Public – private partnership as a tool for sustainable development – What literatures say? Sustainable Development, 1–16. https://doi.org/10.1002/sd.212
Wojewnik-Filipkowska, A., & Węgrzyn, J. (2019). Understanding of Public – Private Partnership Stakeholders as a Condition of Sustainable Development. Sustainability, 11, 1194. https://doi.org/10.3390/su11041194
WorldBank (2023). Annual Report PPIAF. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099433011162311647/pdf/ IDU002e5d5a10eb5e047280aaf2088a5c6f0f2f4.pdf
Верховна Рада України (2019). Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року: Указ Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text
Затонацький, Д. А. (2024). Сучасні тренди формування механізмів ESG інвестування критичної інфраструктури. Ефективна Економіка, 12, (2023). https://doi.org/10.32702/2307-2105.2023.12.31
Кабінет Міністрів України (2023). Про затвердження Порядку спрямування коштів на підготовку проектів державно-приватного партнерства та виконання довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної власності: Постанова від 14.03.2023 р. № 222. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-2023-%D0%BF#Text
Калашник, Н. С. (2023). Забезпечення цілей сталого розвитку в Україні: концептуальні перетворення сприйняття в умовах воєнного стану. Ефективність державного управління, 4(73), 11–16. https://doi.org/10.36930/507301
Круглов, В. В. (2022). Державно-приватне партнерство як інструмент інфраструктурного відновлення українських міст. Актуальні проблеми державного управління, 1(60), 63–77. URL: https://ipa.karazin.ua/wp-content/themes/education/filesforpages/science/Publichno-privatne partnerstvo u protidiyi gibridnim zagrozam_M_PPUGZ.pdf
Лівошко, Т. (2022). Моніторинг за ESG-принципами та його вплив на конкурентоспроможність суб'єктів господарювання. Вісник Хмельницького національного університету 2022, 5(1). https://doi.org/10.31891/2307-5740-2022-310-5(1)-26
Оліярник, В. В., & Бірюшов, Д. М. (2024). Механізми державно-приватного партнерства на місцевому рівні. Ефективність державного управління, 1(78/79), 33–38. https://doi.org/10.36930/507805
Петрик, С. М. (2020). Форми реалізації проектів державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров'я. Економіка, управління та адміністрування, 2(92), 88–94. URL: https://doi.org/10.26642/ema-2020-2(92)-88-94.
Пшенична, М. (2023). Роль і місце ESG-інвестування в механізмі формування сталої конкурентоспроможності українських підприємств у повоєнний період. Scientific Collection "InterConf+", (29(139), 7–16. https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.01.2023.001
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



