Концептуальні підходи до стратегічного прогнозування у публічному управлінні
DOI:
https://doi.org/10.36930/508207Ключові слова:
публічне управління, стратегічне прогнозування, концептуальні підходи, сценарне планування, форсайт, адаптивне управлінняАнотація
Досліджено концептуальні підходи до стратегічного прогнозування у системі публічного управління як інструмента адаптивного реагування на виклики радикальної невизначеності та глобальних трансформацій. Систематизовано підходів до стратегічного прогнозування, здійснено їх критичний аналіз у контексті сучасних викликів, а також обґрунтовано механізми впровадження ефективних моделей прогнозування в українську управлінську практику. Методологічну основу дослідження становить поєднання теоретичного аналізу, систематизації, порівняльного та проблемно-орієнтованого підходів, що дали змогу критично осмислити та зіставити концептуальні моделі стратегічного прогнозування. Інформаційна база ґрунтується на міждисциплінарних джерелах – наукових публікаціях і звітах провідних вітчизняних та міжнародних інституцій. Результати дослідження охоплюють класифікацію основних підходів – пошукового, нормативного, системного, комплексного та адаптивного – із порівняльною характеристикою їх переваг, обмежень і сфер доцільного застосування. Зроблено висновок про те, що стратегічне прогнозування має функціонувати не як окремий елемент, а як інтегральна частина стратегічного циклу публічного управління. Визначено пріоритети подальшого розвитку сфери прогнозування в Україні, враховуючи кадрову підготовку, цифрову трансформацію та інституційну модернізацію. Здійснено внесок у розвиток управлінського мислення нового типу – далекоглядного, системного та адаптивного до складних викликів майбутнього.
Посилання
Ansoff, H. I., Brandenburg, R. G. (1969). The General Manager of the Future. California Management Review, 11(3).
Bertalanffy, L. von. (1968). General system theory: Foundations, development, applications. New York : George Braziller, 295.
Boston Consulting Group. (2015). Adaptive Strategy. URL: https://www.bcg.com/publications/collections/your-strategy-needs-strategy/adaptive
Buchanan, J. M., & Tullock, G. (1962). The calculus of consent: Logical foundations of constitutional democracy. Ann Arbor: University of Michigan Press, 410.
CORE. (2009). Strategic Planning. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/19746555.pdf
Glenn, J. C., & Gordon, T. J. (2009). Futures research methodology (Version 3.0) Washington, D.C.: The Millennium Project, 1072.
Godet, M. (2001). Strategic foresight: La prospective – use and misuse of scenario building. Paris: UNESCO, 59.
Holland, J. H. (1992). Adaptation in natural and artificial systems. Cambridge: MIT Press, 211.
Holland, J. H. (1995). Hidden order: How adaptation builds complexity. New York: Basic Books, 185.
Inayatullah, S. (2015). What Works: Case Studies in the Practice of Foresight. Tamsui: Tamkang University Press, 230.
Kahneman, D. (2011). Thinking, fast and slow. New York: Farrar, Straus and Giroux, 499.
Lorenz, E. N. (1963). Deterministic nonperiodic flow. Journal of the Atmospheric Sciences, 20(2), 130–141. https://doi.org/10.1175/1520-0469(1963)020<0130:DNF>2.0.CO;2
Melnyk, T. (2023). Ukrainian Business under Conditions of War: Current State, Challenges and the Ways to Solve Them. Journal of Innovations and Sustainability, 7(3). URL: https://is-journal.com
Mintzberg, H. (1987). Emergent Strategy for Public Policy. Canadian Public Administration. URL: https://mintzberg.org
North, D. C. (1990). Institutions, institutional change and economic performance. Cambridge : Cambridge University Press, 152.
OECD. (2020). Strategic foresight for better policies: Building effective governance in the face of uncertainty. OECD. Paris: OECD Publishing, 126. https://doi.org/10.1787/ea7cfc3c-en
Roberts, N. C. (1964). Exploratory Research in the Normative Sciences. Massachusetts Institute of Technology. URL: https://dspace.mit.edu/bitstream/handle/1721.1/47742/exploratorynorma00robe.pdf
Schwartz, P. (1991). The Art of the Long View: Planning for the Future in an Uncertain World. WIRED.
Simon, H. A. (1955). A behavioral model of rational choice. The Quarterly Journal of Economics, 69(1), 99–118. https://doi.org/10.2307/1884852
Syvak, T., Makarenko, L., Berdanova, O., Iyzefovych, V., Rachynska, O., Antonova, O., & Maksymova, A. (2021). Public Strategic Management in Ukraine: Innovative Approaches to Ensuring. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues, 24(1S). URL: https://www.abacademies.org/journals/
United Nations University. (1986). Normative Approaches to Planning: Issues and Alternatives. In: Planning for Human Systems. URL: https://archive.unu.edu/unupress/unupbooks/uu06he/uu06he06.htm
Van der Heijden, K. (2005). Scenarios: The art of strategic conversation. 2nd ed. Chichester : Wiley, 384.
Waldrop, M. M. (1992). Complexity: The emerging science at the edge of order and chaos. New York : Simon & Schuster, 380.
World Commission on Environment and Development. (1987). Our common future. World Commission on Environment and Development. Oxford: Oxford University Press. 400 p.
Wright, G., Bradfield, R., & Cairns, G. (2013). Scenario thinking: Practical approaches to the future. London: Palgrave Macmillan, 217.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
