Координація та взаємодія органів державної влади і органів місцевого самоврядування для забезпечення національної безпеки і стійкості
DOI:
https://doi.org/10.36930/508609Ключові слова:
національна безпека, національна система стійкості, органи державної влади, регіональний рівень, органи місцевого самоврядування, нормативно-правове забезпечення, кризові ситуаціїАнотація
Розглянуто координацію та взаємодію органів державної влади та місцевого самоврядування у забезпеченні національної безпеки та стійкості України, зокрема за умов сучасних глобальних і внутрішніх викликів. Підкреслено, що національна система стійкості є важливою складовою реформ у сфері безпеки та оборони, а також у сфері державного управління. Враховуючи стратегічні зобов'язання України в рамках європейської та євроатлантичної інтеграції, важливо розробити системні засади для забезпечення взаємодії органів влади різних рівнів, створити механізми координації та чітко визначити повноваження і відповідальність. Окремо наголошено на необхідності впровадження комплексного підходу до інтеграції національних систем безпеки, а також на важливості ефективної співпраці між державними органами, місцевими громадами, бізнесом і громадянським суспільством. Проаналізовано механізми взаємодії органів державної і місцевої влади за умов кризових ситуацій та визначено основні проблеми у їхньому функціонуванні. Дослідження показує, що для підвищення ефективності національної системи стійкості потрібно удосконалити законодавче та організаційне забезпечення у сфері національної безпеки, а також розвивати практики, що дають змогу швидко реагувати на загрози. Виявлено, що стійкість є ключовим фактором у забезпеченні стабільності і розвитку держави, особливо за умов змін клімату, пандемій, економічних криз та військових конфліктів. У статті також запропоновано рекомендації з покращення координації між органами влади та зміцнення спроможностей національної системи стійкості для подолання кризових ситуацій та швидкого відновлення країни.
Посилання
European Commission. (2016). Building resilience: the EU's approach. Factsheet. URL: https://ec.europa.eu/echo/files/aid/countries/factsheets/thematic/EU_building_resilience_en.pdf.
Genschel, P., & Schimmelfennig, F. (2022). War, political development, and Europeanintegration: A debate on Kelemen and McNamara's 'state-building and theEuropean Union'. Journal of European Public Policy, 29(12), 1867–1870. https://doi.org/10.1080/13501763.2022.2141824
Ikenberry, G. John. (2018). The end of liberal international order. International Affairs, 94(1), 7–23. https://doi.org/10.1093/ia/iix241
Kelemen, R. D., & McNamara, K. R. (2022). State-building and the European Union: Markets, War, and Europe's Uneven political development. Comparative PoliticalStudies, 55(6), 963–991. https://doi.org/10.1177/00104140211047393
Morse, J. C. , & Keohane, R. O. (2014). Contested Multilateralism. The Review of International Organizations, 9(4), 385–412, https://doi.org/10.1007/s11558-014-9188-2
NATO (2024). Resilience, civil preparedness and Article 3. https://www.nato.int/en/what-we-do/deterrence-and-defence/resilience-civil-preparedness-and-article-3.
Orenstein, M. (2023). The European Union's transformation after Russia's attack on Ukraine. Journal of European integration, 45(3), 333–342. https://doi.org/10.1080/07036337.2023.2183393
Riddervold, M., & Rieker, P. (2024). Finally coming of age? EU foreign and security policy after Ukraine. European Security, 33(3), 497–516. https://doi.org/10.1080/09662839.2024.2376616
Wang, C., & Moise, A. D. (2023). A unified autonomous Europe? Public opinion of the EU's foreign and security policy. Journal of European Public Policy, 30(8), 1679–1698. https://doi.org/10.1080/13501763.2023.2217230
Власюк, О. С. (2016). Національна безпека України: еволюція проблем внутрішньої політики (Вибр. наук. праці). Київ: НІСД, 528.
Кабінет Міністрів України. (2023). План заходів з реалізації Концепції забезпечення національної системи стійкості до 2025 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2023 р. № 1025-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2023-%D1 %80#Text .
Князєва, О. В., Іжа, М. М., Дядюра, К. О., Пахомова, Т. І., & Домашевська, К. О. (2025). Стійкість до небезпекових викликів: Україна та європейський контекст (монографія). Київ: НІСД, 175 p.
Національний інститут стратегічних досліджень. (2026). Формування національної системи стійкості в Україні: проміжні підсумки. URL: https://niss.gov.ua/news/statti/formuvannya-natsionalnoyi-systemy-stiykosti-v-ukrayini-promizhni-pidsumky.
Президент України. (2020). Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 14 вересня 2020 р. № 392/2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/2020#Text.
Рада національної безпеки і оборони України. (2021). Концепція забезпечення національної безпеки України, затверджена Указом Президента України № 479 від 27 вересня 2021 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0065525-21#Text.
Резнікова, О. О. (2022). Національна стійкість в умовах мінливого безпекового середовища (монографія). Київ: НІСД, 532 p.
Рєзнікова, І. С. (2022). Стратегічний аналіз безпекового середовища України.. https://doi.org/10.53679/2616-9460.specialissue.2022.05
Рудяк, І. С. (2024). Стійкість публічного адміністрування в Україні: аналіз детермінант. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право, 2(81), 208–214. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.81.2.32
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



