Зміни архітектоніки ландшафту екологічної безпеки в умовах воєнного конфлікту
DOI:
https://doi.org/10.36930/508606Ключові слова:
інституційна трансформація, екологічні ризики, екологічні наслідки воєнних конфліктів, відновлення довкілля, сталий розвиток, УкраїнаАнотація
Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти трансформації архітектоніки ландшафту екологічної безпеки в умовах воєнного конфлікту з урахуванням сучасних викликів, що постали перед Україною. Узагальнено підходи до трактування екологічної безпеки як складної багаторівневої системи, що функціонує в межах ширшого безпекового середовища та зазнає істотних змін під впливом військових дій, техногенних руйнувань і інституційної дестабілізації. Проаналізовано сучасні наукові дослідження та міжнародний досвід щодо оцінки екологічних наслідків воєнних конфліктів, зокрема у країнах Близького Сходу.
Доведено, що в умовах війни відбувається глибинна трансформація архітектоніки екологічної безпеки, яка проявляється у переході від ієрархічної, відносно стабільної моделі до поліцентричної, фрагментованої та динамічної системи з високим рівнем невизначеності. Обґрунтовано, що воєнний конфлікт виступає ключовим драйвером зміни характеру екологічних загроз – від локалізованих до комплексних, каскадних і транскордонних, що істотно ускладнює процеси управління та реагування.
Визначено основні напрями трансформації ландшафту екологічної безпеки, зокрема: зміну джерел загроз (з домінуванням військових чинників), фрагментацію просторової структури ризиків, розширення кола суб'єктів управління за рахунок міжнародних організацій і громадського сектору, а також зміщення акцентів з превентивного управління на кризове реагування. Встановлено, що наслідки воєнних дій мають довгостроковий характер і формують так звану "токсичну екологічну спадщину", яка впливає на сталий розвиток територій.
Обґрунтовано доцільність впровадження інтегрованих підходів до управління екологічною безпекою, що передбачають використання сучасних технологій моніторингу, посилення інституційної взаємодії та орієнтацію на принципи сталого післявоєнного відновлення. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення державної політики у сфері екологічної безпеки та формування ефективних механізмів відновлення довкілля.
Посилання
Agha, W. (2024). A framework for assessing sustainability in post-disaster reconstruction projects on the example of Syria. Steps for Civil Constructions and Environmental Engineering, 2(2), 17–34. https://doi.org/10.61706/sccee1201122
Bielikova, N., & Levanda, O. (2025). Impact of armed conflicts on territorial development: Assessing environmental risks and consequences in Ukraine. Science and Innovation, 21(3), 29–38. https://doi.org/10.15407/scine21.03.029
Dacrema, E., & Talbot, V. (2019). Rebuilding Syria: The Middle East's Next Power Game? Milano: Ledizioni.
Daoudy, M. (2023). Climate Change and Regional Instability in the Middle East. Council on Foreign Relations. URL: https://cdn.cfr.org/sites/default/files/report_pdf/Climate Change and Regional Instability in the Middle East.pdf
Dunayev, I., Kuchma, M., Byelova, L., et al. (2024). Wartime destruction: regional assessment of damage to Ukraine's infrastructure. International Journal of Environmental Studies, 81(1), 8–17. https://doi.org/10.1080/00207233.2024.2314862
Filho, W. L., Eustachio, J., Fedoruk, M., & Lisovska, T. (2024). War in Ukraine: an overview of environmental impacts and consequences for human health. Frontiers in Sustainable Resource Management, 3. https://doi.org/10.3389/fsrma.2024.1423444
Hassoun, A., Al-Muhannadi, K., Haddarah, A.,et al. (2025). Environmental consequences of conflict: lessons from the recent war on Gaza. War on Gaza. Cham: Springer, 173–188. https://doi.org/10.1007/978-3-031-88500-6_11
Hryhorczuk, D., Levy, B. S., Prodanchuk, M., et al. (2023). The environmental health impacts of Russia's war on Ukraine. Journal of Occupational Medicine and Toxicology, 19, 1-14. https://doi.org/10.1186/s12995-023-00398-y
Ismayilov, M., Kuchinskaya, I., & Karimova, E. (2025). Impact of military conflicts on landscape transformation (a case study for the Aghdam district of the Republic of Azerbaijan). Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Geology. Geography. Ecology, 62, 194–204. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2025-62-15
Jayaram, D. (2023). A global south perspective on 'ecological security'. New Perspectives, 31(1), 31–38. https://doi.org/10.1177/2336825X221143624
Kotarska, G., & Young, L. (2022). Green insecurity: the environmental costs of war in Ukraine. RUSI, URL: https://www.rusi.org
Larkin, C., & Rudolf, I. (2024). Iraqi heritage restoration, grassroots interventions and post-conflict recovery: reflections from Mosul. Journal of Social Archaeology, 24(1), 33–57. https://doi.org/10.1177/14696053231220908
Margitay, L., Oshurkevych-Pankivska, O., Pankivskyi, Y., et al. (2025). Consequences of the ongoing war in Ukraine on the environment. Grassroots Journal of Natural Resources, 8(1), 828–846. https://doi.org/10.33002/nr2581.6853.080135
Schillinger, J., & Heldeweg, M. (2022). A social-ecological systems perspective on the impacts of armed conflict on water resources management: case studies from the Middle East. Geoforum, 133, 101–116. https://doi.org/10.1016/j.geoforum.2022.05.001
Shamsulddin, S. (2025). Regenerative farming in Iraq: challenges, opportunities, and policy recommendations. Atlantic Council. URL: https://www.atlanticcouncil.org
Shashuryna, N. (2025). The impact of armed conflicts on the environment. Uzhhorod National University Herald. Series: Law, 4(88), 167–171. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.88.4.25
Solokha, M., Pereira, P., Symochko, L., et al. (2023). Russian-Ukrainian war impacts on the environment: evidence from the field on soil properties and remote sensing. Science of the Total Environment, 902. Article 166122. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2023.166122
Uvaieva, O., Shevchuk, L., Herasymchuk, O., & Vasilieva, L. (2025). Impact of military operations on the nature reserve fund of Ukraine. Ecological Problems, 10(3), 259–268. https://doi.org/10.23939/ep2025.03.259
Zwijnenburg, W., te Pas, K. (2015). Amidst the debris: a desktop study on the environmental and public health impact of Syria's conflict. URL: https://protectionofcivilians.org/wp-content/uploads/reports/pax-report-amidst-the-debris-syria-web.pdf
Сокол, М., & Богданова, А. (2025). Забезпечення екологічної безпеки в Україні в умовах воєнного стану. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: юридичні науки, 36(75), no 1, 42–47. https://doi.org/10.32782/TNU-2707-0581/2025.1/07
Яра, О. С., & Стасюк, Н. А. (2024). Правові механізми захисту довкілля в умовах воєнного стану. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право, 3(86), 190-196. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.86.3.28
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
