Соціально-психологічні детермінанти та процеси ескалації конфліктів і криз у суспільстві в умовах безпекових викликів
DOI:
https://doi.org/10.36930/508607Ключові слова:
суспільні конфлікти, криза, кризова ситуація, розв'язання конфліктів, опанування криз, воєнні конфлікти, кризове реагування у сфері безпеки, психологія конфлікту, екологічний вимір кризової ситуації, виклики національної безпекиАнотація
Здійснено переосмислення конфлікту як соціально-психологічного феномена, що виступає не лише невід'ємною складовою суспільного розвитку, але й джерелом ескалації кризових явищ у контексті безпекових викликів. Особливу увагу приділено психологічним механізмам формування, сприйняття та розвитку конфліктів, а також ролі індивідуальних і колективних реакцій у процесах їх ескалації. Обґрунтовано, що саме психоемоційні стани, когнітивні викривлення, дефіцит ресурсів адаптації та соціальна напруженість виступають чинниками трансформації конфліктів у кризові та критичні ситуації.
Криза в суспільстві (на різних рівнях – між групами, спільнотами, регіонами, державами, групами держав тощо) розглядається як результат деструктивного сценарію розвитку конфлікту, що супроводжується втратою рівноваги, контролю та відчуття безпеки як на індивідуальному, так і на суспільному рівнях. Розкрито фазову динаміку кризових станів, акцентуючи на психологічних процесах шоку, емоційної реакції, адаптації та переорієнтації. Доведено, що ефективність подолання криз значною мірою залежить від своєчасності психологічної підтримки, наявності соціальних ресурсів та здатності до відновлення когнітивної й поведінкової стабільності.
Обґрунтовано взаємозв'язок між конфліктом, кризою та безпекою, де ескалація соціально-психологічних напружень безпосередньо впливає на рівень національної та суспільної безпеки. Наголошено, що подолання криз і врегулювання конфліктів потребує не лише управлінських рішень, але й врахування психологічних закономірностей поведінки людей у стані невизначеності, стресу та загрози. Визначено, що сучасні безпекові політики мають інтегрувати психологічні підходи до запобігання ескалації конфліктів, розвитку стійкості суспільства та формування адаптивних моделей реагування на кризові ситуації.
Посилання
AAP-6 NATO Glossary of Terms and Definitions, NATO Standardization Agency. (2012). URL: https://www.coemed.org/files/stanags/05_AAP/AAP-06_2020_EF_(1).pdf
Allied Common Doctrine on Non-Article 5 Crisis Response Operations, 3.4 (A), NATO Standardization Agency. (2010). pp. 19–20. URL: https://nllp.jallc.nato.int/cmnt/ciedcoi/CIED PUBLICATIONS/Handbooks and Doctrines/AJP 3.4 CRO (Mar 05).pdf
Bar-Tal, D. (2013). Socio-Psychological Barriers to Peaceful Conflict Resolution. In: Intractable Conflicts: Socio-Psychological Foundations and Dynamics. Cambridge University Press. 281–320. https://doi.org/10.1017/CBO9781139025195.013
Berezovska, N., Zahorskyi, V., Kalashnyk, N., Novak-Kalyayeva, L., Lipentsev, A., Olefirenko, O., & Sushynskyi, O. (2024). Implementing an ecosystem approach in public administration: achieving sustainable development goals in crisis and recovery. Cadernos De Educação Tecnologia E Sociedade, 17(se4). https://doi.org/10.14571/brajets.v17.nse4
Boin, A. (2005). From Crisis To Disaster: Towards An Integrative Perspective. In What is a Disaster? New Answers to Old Questions, R. W. Perry, E. L. Quarantelli (ed.), Philadelphia 2005, 153–172.
Christoff, Luehrs. (2010). Leashing the dogs of war: conflict management in a divided world, Peace Change, 35(2). https://doi.org/10.1111/j.1468-0130.2009.00631.x
Ficoń, K. (2007). Inżynieria zarządzania kryzysowego. Podejście systemowe, Warszawa, 21.507 р. ISBN: 9788389968821
Jaspers', K. (). Boundary Situations and Psychopathology: Alike or Distinct? In R. Petar Dimkov's Lab. Evidence-based Psychiatric Care, 4, 167–171. https://doi.org/10.36180/2421-4469-2020-29
Kalita, W. (2016). Kryzys – istota, funkcje i związki przyczynowo – skutkowe, In Praxeological aspects of the quality of crisis management, K. Jaremczuk (red.), Rzeszоw – Przemysl, 55.
Kitler, W. (2020). Security of the State and National Security. Main Research Positions and the Practice of the Polish Legislator. Security Dimensions. International and National Studies, 33, 40–73. https://doi.org/10.5604/01.3001.0014.2668
Marszałek, P. K. (2024). Threat to Human Rights Derogation in the Context of Polish Counter-Terrorism Legislation, 52–77. https://doi.org/10.15804/rop2024304
Szynowski, R., & Ščurek, R. (2024). Crisis Management in Public Administration Units in Poland and Czech Republic. International Comparative Analysis. Internal Security, 22. https://doi.org/10.5604/01.3001.0054.7093
Thom, R. (1990). Kryzys i katastrofa. In O kryzysie. Rozmowy w Castel Gandolfo, Michalski K. (red.), Res Publica, Warszawa, 31 p.
Turner, J. H. (1986). Giddens, Constituting Society: An Outline of a Theory of Structuration, American Journal of Sociology, 91(4). (January 1986), 969-77.
Wielecki, K. (2012). Kryzys i socjologia, Warszawa, 323. URL: https://www.skie.pl/media/marta/krzysztof_wielecki_kryzys_i_socjologia.pdf
Zelinsky, T. (2022). "General assumptions regarding the evacuation of personnel in the context of doctrinal norms", ZN AON No, 2(87), 203. URL: http://swe.uw.edu.pl/Nr 19.3.pdf
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



