Державна політика розвитку кадрового потенціалу туристичної індустрії в системі національної економічної безпеки

Анотація

Здійснено аналіз теоретичних засад та прикладних аспектів формування державної політики розвитку кадрового потенціалу туристичної індустрії в загальній системі забезпечення національної економічної безпеки. Охарактеризовано структурно-функціональне значення людського капіталу як базового детермінанта стійкості регіональних економічних систем за умов воєнного стану та глобальних ринкових трансформацій. Висвітлено роль публічного управління у створенні інституційного середовища, що сприяє збереженню потенціалу галузі та мінімізації негативного впливу деструктивних чинників, зокрема неконтрольованої зовнішньої міграції фахівців. Встановлено, що участь держави у стабілізації кадрового забезпечення туризму безпосередньо впливає на національну конкурентоспроможність та фінансову стійкість громад. Доведено, що за умов воєнної економіки органи влади мають моделювати процеси професійної адаптації ресурсів до нових безпекових вимог. Аргументовано потребу впровадження інноваційно-результативних стратегій управління персоналом, що інтегрують інтереси бізнесу та цілі державної гуманітарної політики. Доведено, що формування кадрового резерву зміцнює економічну ідентичність регіонів та запобігає деградації інфраструктури через механізми публічного партнерства у профільній освіті. Ефективне адміністрування компетенцій дає змогу мінімізувати ризики та нарощувати обсяги послуг навіть у кризові періоди. Визначено пріоритети модернізації регулювання ринку праці: цифровізацію моніторингу кадрових потреб та програми підтримки зайнятості у деокупованих регіонах. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення нормативної бази та конкретизовано роль місцевого самоврядування у балансуванні соціального захисту працівників і економічної ефективності галузі для забезпечення лідерства національного турпродукту.