Надрокористування як предмет ідентифікації в межах сучасної постмодерної науки
DOI:
https://doi.org/10.36930/508709Ключові слова:
надра, надровидобування, надрокористування, державна політика у сфері надрокористування, ресурсний потенціал держав, стратегічне призначення надр, природний комплекс держави, мінерально-сировинний комплексАнотація
Здійснено аналіз надрокористування як предмет безпекової ідентифікації в межах сучасної постмодерної науки, який дав змогу побудувати цілісну концепцію його структурно-функціонального призначення у контексті забезпечення національної безпеки держави, показано його роль щодо зміцнення інституційного потенціалу держави та її безпекових гарантій і перетворення його на стратегічну умову сталого економічного розвитку. Здійснено систематизацію провідних дослідницьких підходів щодо ідентифікації стратегічного призначення надр та надрокористування у контексті зміцнення ресурсного потенціалу держави та перетворення його на базову умову її конкурентоспроможності. Показано доцільність нормативно-правового врегулювання сфери надрокористування, формування нового праксеологічного ставлення до надр у контексті їх стратегічного призначення щодо реалізації національної безпеки держави у постмодерний період. Досліджено конструкт державно-приватного партнерства у сфері надровидобування та надрокористування, який зумовив розструктурування традиційної практики відтворення природного комплексу держави, спонукаючи до перегляду діючих імперативів результативності й розроблення нових підходів щодо оптимізації мінерально-сировинного комплексу. Показано розширення інституційно-інструментального призначення держави щодо забезпечення раціонального користування надрами у формі регулювання процесуальної структури функціонування системи надрокористування.
Посилання
Ruokamo, J, Cantaluppi, M., Kallio, R., & Alatarvas, T. (June 2026). A framework for determining mineralogy and chemical composition of industrial mold powders. Powder Technology, 476, 122410. https://doi.org/10.1016/j.powtec.2026.122410
Batterham, R. (2014). Lessons in sustainability from the mining industry. "SYMPHOS 2013", 2nd International Symposium on Innovation and Technology in the Phosphate Industry. Procedia Engineering, 83(8-15), 121.
Chen, K. H. (2018). Research of mining wasteland reclamation and regeneration modes in Shendong Mining Region. K. H. Chen. 4th International Conference on Agricultural and Biological Sciences. IOP Publishing. IOP Conf. Series: Earth and Environmental Science, 185(2018), 14. https://doi.org/10.1088/1755-1315/185/1/012027
Fagiewicz, K., & Mękarski, M. (2018). Ecological and social aspects in the management of post-mining areas. An example of the Adamów lignite basin. Katarzyna Fagiewicz, Michał Mękarski. Civil and environmental engineering reports, 28(3), 50–64. https://doi.org/10.2478/ceer-2018-0034
Hutchinson, M. F. (1995). Interpolating mean rainfall using thin plate smoothing splines. International Journal of Geographic Information Systems, 9(4), 385– 403. https://doi.org/10.1080/02693799508902045
Kretschmann, J. (2017). From Mining to Post-Mining: The Sustainable Development Strategy of the German Hard Coal Mining Industry. J. Kretschmann, A. B. Efremenkov, A. A. Khoreshok. Ecology and safety in the technosphere: current problems and solutions. IOP Publishing. IOP Conf. Series: Earth and Environmental Science, 50(2017), 9. https://doi.org/10.1088/1755-1315/50/1/012024
Jones, D., Cooledge, E., Alston, D., & Chadwick, D. (September 2025). Agricultural management strategies to actively promote subsoil carbon storage. Soil and Tillage Research, 256, 106846. https://doi.org/10.1016/j.still.2025.106846
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
