Державно-управлінська безпека як складова національної безпеки України

Анотація

Розглянуто основні засади убезпечення державного управління в Україні у системі забезпечення національної безпеки. Проаналізовано внутрішні та зовнішні загрози державно-управлінській безпеки, які виникають на сучасному етапі становлення самоідентифікації та самозбереження та відповідно потребують концептуальних підходів для їх вирішення. Доведено, що державно-управлінська безпека фактично є підґрунтям та складовою національної безпеки, від якої залежить наявність і збереження ознак держави (територія, суверенітет, апарат державної влади, правова система та інші), а також їх визнання іншими суб'єктами світопорядку.

Наведено низку недоліків системи забезпечення національної безпеки, що призводять до низької ефективності національної безпеки України як державного інституту, серед яких зазначено вироблення помилкових управлінських рішень. Обґрунтовано, що управлінські рішення – це один з важливих елементів державно-управлінської безпеки, за якими встановлюють й аналізують потенційні загрози для безпеки країни та ухвалюють рішення щодо їх запобігання та мінімізації наслідків.

Окреслено організаційну систему державно-управлінської безпеки, до якої входять правоохоронні органи, розвідувальні та контррозвідувальні служби, міністерства та інші державні органи. У цьому контексті державні органи диференційовано на кілька груп: органи виконавчої влади, які забезпечують державний контроль за безпекою: Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, Міністерство оборони України; органи законодавчої влади, які створюють законодавчі акти для забезпечення національної безпеки: Верховна Рада України; органи судової влади, які забезпечують судовий контроль за збереженням національної безпеки: Конституційний Суд України, Верховний Суд України, апеляційні суди, місцеві суди; органи місцевого самоврядування, які забезпечують безпеку на місцях: районні та міські ради, сільські, селищні та міські голови.

Проаналізовано закордонний досвід організаційного забезпечення державно-управлінської безпеки України США, Ізраїлю, Китаю, Франції, які мають окремо визначені у дослідженні переваги в системі забезпечення державно-управлінської безпеки як складової стратегії національної безпеки країни, та запропоновано їх запозичення до української системи забезпечення національної безпеки.