Переосмислення структури системи еколого-економічної безпеки ОТГ в умовах війни

Анотація

Вступ. Місцева автономія в Україні довела, що може зберегтися в умовах воєнного стану. У більшості регіонів єдина місцева влада залишається функціональною та керованою та зберігає здатність до ефективного управління на місцевому рівні у співпраці з державними органами влади у вигляді військових адміністрацій та їх керівників. Кілька років роботи в умовах посилення фіскальної децентралізації та досвід дистанційної роботи під час пандемії коронавірусу сприяли здатності об'єднаної громади швидко адаптуватися до життя в умовах війни. За кілька місяців громади у тилу змогли повернути економічні показники до рівня, який був на початку повномасштабного вторгнення агресора. Це дало змогу забезпечити стабільність у тилу, особливо щодо розміщення внутрішньо переміщених осіб та переміщення бізнесу. Однак громади в регіонах біля лінії фронту відчувають істотні труднощі – окрім економічних проблем, через ведення бойових дій виникли значні екологічні проблеми, порушення природних ландшафтів, знищення ресурсів, загроза біорізноманіттю та ін. Актуальність дослідження. В умовах, що склалися, необхідним є переосмислення структури системи еколого-економічної безпеки об'єднаних територіальних громад, для забезпечення стабільності та відновлювального потенціалу місцевих громад. Необхідним є дослідження досвіду громад інших країн, перед якими постали проблеми еколого-економічної безпеки громад під час війни. Методи. Методологічною основою дослідження є сукупність принципів системності, діалектичного підходу, поєднання загального, особливого та одиничного, історичний та порівняльний методи аналізу, структурно-функціональний метод, аналіз, узагальнення, систематизація застосовувалися щодо літератури, авторських статей, монографій і звітів. Результати. Однією з пріоритетних стратегічних завдань, спрямованих на забезпечення сталого розвитку територій, є перехід від стандартної моделі розвитку об'єднаних територіальних громад до просторової. Ефективне залучення громади також потребує відданості безперервній взаємодії. Це не обмежується випадковими консультаціями чи зустрічами, але передбачає постійний процес залучення та повторного залучення. Це може включати регулярні форуми спільноти, семінари, опитування або спільні проекти, кожен з яких спрямований на підтримку відкритого та активного діалогу. Окрім того, вкрай потрібне впровадження у структуру еколого-економічної безпеки ОТГ парадигми EESG (economic, ecology, social, governance) (економіка, екологія, соціальна функція, управління).