Удосконалення взаємодії органів національної поліції з громадськістю в умовах кризового походження

Анотація

В українському правовому дискурсі немає чіткого поняття взаємодії поліції з населенням, хоча і зазначено, що вона повинна здійснюватися на засадах партнерства. Однак працівники поліції сьогодні вирішують чимало питань, які вимагають від них високої культури взаємодії із громадськістю, і це явище не поодиноке для України. Зокрема, у США поліцейські щодня перебувають у небезпеці, яка посилюється соціальними проблемами, які нині переслідують країну, такими як вороже ставлення до поліцейських і заклики припинити фінансування поліції. Актуальність дослідження. Проблематика вдосконалення взаємодії поліції з громадськістю стає щораз актуальнішою в умовах воєнного стану. Проте базу для вдосконалення механізмів взаємодії поліції з громадою варто шукати в загальному соціально-кризовому досвіді функціонування поліції. Методи. Методологічне значення соціологічного підходу до досліджуваної проблеми полягало у розумінні природи та особливостей соціальних інститутів, процесу соціальної взаємодії та соціального партнерства між соціальними суб'єктами. Загальнометодологічну основу дослідження становить діалектико-матеріалістичний метод пізнання, у межах якого застосовували приватно-наукові методи: історичний, системний підхід, логічний. Використовували також порівняльний та системний підходи, структурно-функціональний аналіз, що дали змогу розглянути механізм взаємодії поліції з громадянським суспільством у певній тимчасовій перспективі, дослідити механізм взаємодії поліції та громадянського суспільства як цілісний процес, описати його структуру, функції, розкрити особливості та умови. Результати. Створення ефективної системи соціальної взаємодії органів внутрішніх справ із громадянським суспільством ускладнюється тим, що процес формування такої взаємодії відбувався непослідовно та суперечливо, що знижувало та продовжує знижувати можливість використання творчого потенціалу громадянського суспільства у правоохоронній сфері. Стримує процес взаємодії також відсутність соціально схвалюваного рівня результативності роботи правоохоронних органів та необхідної довіри до них. Соціологічний аспект проблеми взаємодії органів внутрішніх справ в особі поліції з інститутами громадянського суспільства у справі подолання злочинності та забезпечення правопорядку полягає в тому, що за допомогою цієї взаємодії вирішують завдання, що має важливе соціальне значення. Ця взаємодія характеризує, з одного боку, міру соціальної ефективності діяльності правоохоронних органів, і насамперед інституту поліції, а з іншого боку, ефективність громадянського суспільства, сформованість правової культури та прояв соціально-правової активності населення. Ця взаємодія утворює важливу сферу соціального партнерства громадянського суспільства та держави, що є однією з основ сучасної соціально орієнтованої демократичної правової держави.