Екологічне управління в системі реалізації цілей сталого розвитку
DOI:
https://doi.org/10.36930/507810Ключові слова:
сталий/стійкий розвиток, екологічне управління, екосистемний підхід, інноваціїАнотація
Екологічне управління в системі реалізації цілей сталого (стійкого) розвитку розглянуто як концептуальний фокус науки публічного управління в сучасній та стратегічній перспективі. Стійкий розвиток аргументовано як найбільш конструктивний підхід, актуальний практично для всіх сфер суспільства і управління не тільки для більшості європейських країн, але й в глобальному масштабі. Охарактеризовано динаміку формування конструктивних теоретичних концептів сталого розвитку ІІ пол. ХХ ст. та інноваційних моделей екологічного управління поч. ХХІ ст. у контексті завдань публічного управління. Відзначено цілі та основні елементи екосистемного підходу, що взаємодіють у реалізації цілей стійкого розвитку. Узагальнено аргументацію екологічної стійкості як визначальної характеристики екосистемного підходу. Визначено критерії оцінювання її результативності. Послідовно розвинено думку про безпосередній зв'язок екологічного добробуту і спроможності політичних інститутів утримувати екологічну рівновагу. При цьому відзначено здатність інститутів у демократичних державах захищати екосистеми краще, ніж в авторитарних. Актуалізовано нагальну потребу вирішувати проблеми ефективності альтернативних моделей економіки, відображені в поточних дебатах з питань "зеленої" економіки, робочих місць, розумного зростання, муніципальної стійкості та змін у розумінні місії влади, суспільного призначення управлінської діяльності та ролі громадянського суспільства і конкретної людини. Доведено органічний зв'язок вирішення проблем екології та забезпечення економічної ефективності, соціальної справедливості, політичної стабільності, національної безпеки, здоров'я населення та якості життя. У тематику подальших досліджень екологічного управління в системі реалізації цілей стійкого розвитку доцільно включити, зокрема, розроблення екосистемного підходу як набору керівних принципів реалізації державної політики у сфері екології в Україні.
Посилання
Веклич, А. А. (2018). Екосистемний підхід оцінювання економічної шкоди від забруднення навколишнього природного середовища: українська дійсність. Економіка України, 4, 63 75. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2018_4_7
Ільїна, М. (2022). Міжнародний досвід впровадження екосистемного підходу в управлінні природокористуванням. Міжнародна науково-практична конференція "Глобалізація та розвиток інноваційних систем: тенденції, виклики, перспективи" 3-4 листопада 2022 року.
Ільїна, М., & Шпильова, Ю. (2022). Алгоритм впровадження методів оцінювання екосистемних послуг. Економіка та суспільство, 35. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-35-3
Калашник, Н. С., & Березовський, П. П. (2023). Державно-приватне партнерство як стратегія виконання Україною порядку денного сталого розвитку на період до 2030 року (на прикладі галузі охорони здоров'я). Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, 5, 30 35. https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.5.5
Поплавська, О. (2024). Екосистемний підхід в дослідженні соціально-економічних систем. Сталий розвиток економіки, 2(49), 135 140. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2024-49-21
Соловій, І. П., & Кулешник, Т. Я. (2011). Трактування ключових термінів концепції послуг екосистем з огляду на екологоекономічні дослідження ландшафтів. Наукові праці Лісівничої академії наук України, 9, 1 7.
Carayannis, Е., & Campbell, D. F. (2012). Triple Helix, Quadruple Helix and Quintuple Helix and How Do Knowledge, Innovation and the Environment Relate To Each Other? International Journal of Social Ecology and Sustainable Development, 1(1), 41 69. https://doi.org/10.4018/jsesd.2010010105
Convention on Biological Diversity. Decision Adopted by the 7th Conference of The Parties. Ecosystem Approach. UNEP/CBD/COP. URL: Cop-07-Dec-11-En (Cbd. Int).
Dryzek, John. (1997). The Politics of the Earth: Environmental Discourses. Oxford: Oxford University Press.
Fiorino, D. F. (2010). Sustainability as a Conceptual Focus for Public Administration. Public Administration Review. Special Issue, 578 587.
Forsyth, Tim. (2005). "The political ecology of the ecosystem approach for forests" in: Sayer, Jeffrey and Maginnis, Stewart, (eds.) Forests in landscapes: ecosystem approaches to sustainability. Earthscan, London, UK, 165 176.
Industry, Innovation and Infrastructure. Encyclopedia of the UN Sustainable Development Goals. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-71059-4_91-1
König, J., Suwala, L., & Delargy, C. (2020). Helix Models of Innovation and Sustainable Development Goals. In: Leal Filho, W., Azul, A., Brandli, L., Lange Salvia, A. and Wall T. (eds) Industry, Innovation and Infrastructure. Encyclopedia of the UN Sustainable Development Goals. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-71059-4_91-1
Leydesdorff, Loet, & Etzkowitz, Henry. (1996). Emergence of a Triple Helix of university – industry – government relations Science and Public Policy, 23(5), 279 286.
Novak-Kalyayeva, L., Kuczabski, A., Yasnyska, N., Andreyeva, S., & Shapovalova, I. (2018). Changing the paradigm of public governance in the context of the challenges of sustainable development. Vision 2020: Sustainable Economic Development and Application of Innovation Management from Regional expansion to Global Growth, 2023 2031 U.S.A. Library of Congress: ISSN: 2767-9640
Smit, B., & Wandel, J. (2006). Adaptation, adaptive capacity and vulnerability. Global Environmental Change, 16(3), 282 292. https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2006.03.008
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
