Корупція в оборонних закупівлях: ключові загрози та механізми їх подолання для забезпечення національної безпеки України

Анотація

Вступ. Військові закупівлі є критично важливими для національної оборони. Але це супроводжується суперечностями, які існують навіть в усіх демократичних суспільствах. Зазвичай вони виникають через погано узгоджені стимули, створені взаємодією наскрізних інтересів у виконавчій і законодавчій гілках влади, а також в оборонній промисловості. Окрім цього, існують особливі виклики, сформовані особливостями історії та політичної культури кожної країни, і якщо корупція серйозно проникла у "тканину" загального ландшафту країни, боротьба з корупцією в оборонних закупівлях може здатися надзвичайно важкою, тоді як корупція в цій сфері становить критичну загрозу національній безпеці, особливо у воєнний час. Актуальність дослідження. Сьогодні корупція в українській армії є вже не деформацією суспільного розвитку, а майже нормою для військової організації. Інформація про корупційні прояви у військовій сфері знаходить своє вираження у численних кримінальних справах. Головним результатом корупційних дій є неякісне надання послуг, капітального ремонту та будівництва, постачання продукції товарів, послуг, а головне – озброєнь та військової техніки, яка зрештою позначається на загальному стані військової безпеки та обороноздатності держави. У цьому контексті доцільно розглянути загальні концептуальні положення щодо феномену корупції у військових закупівлях, а також проаналізувати досвід різних країн у цій сфері. Методи. Дослідження проводили в межах системного підходу на основі загальнонаукових методів пізнання, адекватних завданням дослідження. В роботі використано діалектичний метод наукового пізнання, метод аналізу та синтезу, індукції та дедукції, метод аналогій, порівняльний метод, метод узагальнення даних. У процесі пошуку літературних джерел було застосовано елементи систематичного огляду та обґрунтованої теорії. Результати. Довіра громадськості до армії та національних збройних сил може постраждати внаслідок навіть поодиноких випадків корупції в оборонному відомстві, що заплямує весь оборонний апарат. Моральний дух персоналу оборони та суспільне сприйняття військових ще більше погіршуються через відсутність наслідків у широко розголошених випадках серйозної корупції на найвищих рівнях влади. Отже, це негативно впливає на здатність армії залучати компетентний персонал. Тому зрозуміло, що однією з причин проблем мобілізаційного потенціалу в Україні є схильність країни до корупційних скандалів із оборонним замовленням. Отримані дані дали змогу запропонувати використати певний цінний досвід, такий як розроблення, публікація та впровадження спеціального Компендіуму, подібного до того, який опублікував Женевський центр демократичного контролю над збройними силами (DCAF). Мережні карти ринків закупівель, що є ефективним інструментом для виявлення проблемних точок корупційного ризику, особливо в загальному контексті високого ризику оборонних контрактів, також пропонують для використання в українській системі оборонних закупівель. Незважаючи на те, що немає країни чи оборонного відомства, які були б повністю вільні від корупції, систематичні зусилля щодо підвищення підзвітності, прозорості та доброчесності в оборонному секторі можуть зменшити ймовірність корупції, одночасно максимізуючи ефективність збройних сил і їхню репутацію в громадах і суспільстві загалом.