Глобальні проблеми впровадження інструментів стійкого розвитку у сфері туризму та рекреації

Анотація

Досліджено, що внаслідок швидкого розширення індустрії туризму традиційні та нові дестинації, які відвідують туристи, стикаються з дедалі серйознішими проблемами в галузі екології, культури та соціально-економічного розвитку. Сьогодні неконтрольоване зростання туризму, що має на меті швидке отримання прибутку, часто призводить до негативних наслідків, оскільки завдає шкоди навколишньому середовищу, місцевій спільноті і руйнує саму основу, на якій ґрунтується функціонування та успішний розвиток туризму. У роботі обґрунтовано, що ці виклики обумовлюють високу актуальність дослідження глобальних проблем забезпечення сталості туризму та рекреації та пошуку шляхів вирішення наявних проблем. Показано, що з часом відповідальний і сталий розвиток став дуже важливим явищем й інтегрувався з кожною формою соціально-економічного розвитку – як у розвинених країнах, так і країнах, що розвиваються, в економіці знань і в індустріальній економіці. Проаналізовано основні екологічні, соціальні та економічні виклики, що виникають у процесі регулювання туристичних дестинацій. Окреслено роль державної політики, державно-приватного партнерства та громадських ініціатив у забезпеченні збалансованого розвитку галузі. Розглянуто успішні кейси екотуризму та аборигенного туризму як ефективних моделей інтеграції сталих практик. Визначено ключові напрями вдосконалення управлінських механізмів для мінімізації негативного впливу туризму та підвищення його стійкості. Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що сталий характер туризму в різних його формах відіграє важливу роль у його розвитку, збереженні та підтримці для майбутніх поколінь, навіть без шкоди для поточних потреб, бажань і уподобань туристів, місцевих жителів та зацікавлених сторін. На основі застосування методології контент-аналізу та кейс-стаді, в рамках епістемологічної парадигми соціального конструктивізму, представлено систематизацію основних тенденцій, ризиків та викликів сталого розвитку в сфері туризму та рекреації. З практичної точки зору, поточне дослідження забезпечує цінний внесок для формування обізнаності і досвіду стейкхолдерів екотуризму – розробників політик, планувальників, організацій з управління туристичними напрямками, неурядових організацій, приватних установ екотуризму та місцевих громад. Водночас, положення дослідження мають не тільки прикладну, а й більш фундаментальну цінність, роблячи внесок до концептуалізації стійкого туризму як багатоаспектного явища, в якому важливу роль відіграє соціальна площина.