Стан та проблеми публічного управління у галузі зеленого туризму: регіональний аспект

Анотація

Вступ. Туризм має глибокий зв'язок із навколишнім середовищем, оскільки більше, ніж багато інших секторів, впливає на якість навколишнього середовища та істотно залежить від нього. За останні десятиліття було досягнуто значного прогресу в кращому розумінні впливу туризму на природне середовище та суспільство, а також у впровадженні концепції сталого розвитку в політику туризму. Це потребує адаптації до кліматичних та інших змін, які мають бути розглянуті разом із діями щодо пом'якшення та зменшення впливу туризму на навколишнє середовище, одночасно підтримуючи добробут громад. Зелений туризм, будучи сталим туризмом, – це туризм, який здатний задовольнити запити туристів і місцевих громад, беручи до уваги їх теперішній і майбутній вплив, наприклад, шляхом захисту ресурсів без шкоди культурній цілісності, біорізноманіттю, екологічним процесам і підсистемам. Актуальність дослідження. Уряди не повинні втрачати можливість зумовити заходи із підтримки досягненням прогресу в екологічних викликах і каталізувати умови, які сприяють трансформації зеленого туризму. В Україні переважає незареєстрована форма надання послуг у сфері сільського зеленого туризму, більшість власників об'єктів працюють як фізичні особи. Причиною цього є низький рівень підтримки з боку державної і місцевої влади. Тому на державному та регіональному рівнях потрібно створити відповідні системні механізми підтримки зеленого туризму та його інтеграції у загальну національну концепцію сталого розвитку. Методи. Дослідження проводили в межах системного підходу на основі загальнонаукових методів пізнання, адекватних завданням дослідження. У роботі використано діалектичний метод наукового пізнання, метод аналізу та синтезу, індукції та дедукції, метод аналогій, порівняльний метод, метод узагальнення даних. У процесі пошуку літературних джерел було застосовано елементи систематичного огляду та обґрунтованої теорії. Результати. Окреслено ключові міркування для подальшого сприяння "зеленому" відновленню та пришвидшенню переходу до економіки "зеленого" туризму, зокрема, необхідність розроблення довгострокових стратегій, які визначають бачення сталого майбутнього для туризму, включаючи бажаний внесок в економічне, екологічне та соціальне благополуччя, впровадження поєднання науково обґрунтованих політик і механізмів інтервенцій для просування практики екологічного туризму, розроблення та вдосконалення системи моніторингу для вимірювання прогресу шляхом надання надійних і значущих даних і показників, заохочення розвитку досвіду сталого туризму, який генерує позитивні результати для навколишнього середовища та відвідувачів, інновації у сфері дизайну досвіду, щоб дати відвідувачам змогу зробити позитивний внесок у дестинацію через екологічні рішення щодо подорожей тощо.