Ефективність правового механізму здійснення екологічного підприємництва в Україні в контексті інтеграції до глобальних екологічних ініціатив
DOI:
https://doi.org/10.36930/508016Ключові слова:
екологічне підприємництво, нормативно-правова база, сталий розвиток, екологічне законодавство, міжнародні стандарти, екологічний моніторинг, торгівля викидами, охорона довкілля, відновлювані джерела енергії, екологічні інвестиціїАнотація
Здійснено комплексний аналіз нормативно-правової бази екологічного підприємництва в Україні, яка є одним із ключових елементів сталого розвитку країни та забезпечення екологічної безпеки. Розглянуто основні законодавчі акти, що регулюють екологічну діяльність бізнесу, зокрема Конституцію України, Закони "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про екологічний аудит", "Про оцінку впливу на довкілля", "Про відходи" та інші нормативні документи. Особливу увагу приділено аналізу підзаконних актів, що деталізують механізми реалізації екологічних норм, та оцінено їхню ефективність у сучасних умовах.
Висвітлено значення міжнародних угод, таких як Кіотський протокол, Паризька угода, Орхуська конвенція, Базельська конвенція, які визначають напрями інтеграції України до глобальної системи екологічного менеджменту. Розкрито важливість гармонізації національного законодавства з європейськими директивами, що є одним із ключових етапів євроінтеграційних процесів.
Окремо акцентовано увагу на ключових викликах нормативно-правової бази, серед яких: недостатня гармонізація законодавства з європейськими стандартами; слабкий контроль за дотриманням екологічних норм; брак фінансових стимулів для підприємців; відсутність дієвих механізмів стимулювання інновацій у сфері екології; низький рівень екологічної свідомості серед бізнесу та громадськості.
На основі проведеного аналізу запропоновано перспективи вдосконалення нормативно-правової бази екологічного підприємництва, які охоплюють: гармонізацію зі законодавством ЄС, розроблення та впровадження фінансових механізмів підтримки екологічного бізнесу, таких як "зелені" кредити, субсидії, пільги та "зелені" облігації. Рекомендовано впровадження цифровізації регуляторних процедур для спрощення екологічного контролю, посилення державного нагляду, популяризацію екологічної освіти та формування культури сталого розвитку.
Особливу увагу приділено впровадженню інновацій та розвитку публічно-приватного партнерства для реалізації екологічних проектів, спрямованих на скорочення викидів, ефективне управління відходами та розвиток відновлюваної енергетики. Наголошено, що вдосконалення нормативно-правової бази сприятиме залученню інвестицій, створенню сприятливих умов для екологічного підприємництва, підвищенню конкурентоспроможності України на міжнародному ринку та зміцненню її іміджу як держави, що підтримує глобальні екологічні ініціативи.
Посилання
Гаращенко, І. М. (2021). Гармонізація екологічного законодавства України з директивами Європейського Союзу: сучасний стан і перспективи. Право України, 3, 52–60.
Длугунович, О. В., & Стеценко, М. Ю. (2020). Екологічне підприємництво в Україні: правові аспекти та економічний потенціал. Економіка і держава, 11, 45–50.
Єврокомісія (2022). Огляд імплементації законодавства про навколишнє середовище 2022: Звіт по країні – Україна. URL: https://ec.europa.eu
Верховна Рада України (2017). Закон України "Про оцінку впливу на довкілля". Закон України від 23 травня 2017 року № 2059-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19
Верховна Рада України (1991). Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища". Закон України від 25 червня 1991 року № 1264-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12
Верховна Рада України (2018). Закон України "Про стратегічну екологічну оцінку". Закон України від 20 березня 2018 року № 2354-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2354-19
Верховна Рада України (1996). Конституція України. Закон України від 28 червня 1996 року № 254 к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254 %D0 %BA/96-%D0 %B2 %D1 %80
Ковальчук, О. М., & Бойко, Р. С. (2020). Податкові стимули для розвитку екологічного бізнесу в Україні: аналіз ефективності та перспективи. Фінанси України, 9, 12–19.
Ковтун, Т. В. (2021). Інноваційні моделі розвитку екологічного підприємництва в умовах глобалізації. Економіка та управління, 5, 65–73.
Поліщук, Л. В., & Василенко, О. А. (2021). Інтеграція міжнародного досвіду у розвиток екологічного підприємництва в Україні. Економіка природокористування і сталий розвиток, 2, 34–42.
Річардсон, Дж., & Майкл, А. (2020). Екологічна відповідальність у бізнесі: Правові та економічні засади. Cambridge University Press, 312.
UNEP. (2019). Глобальна екологічна перспектива: Здорова планета, здорові люди. (Програма ООН з навколишнього середовища). Найробі, ЮНЕП, 746.
OECD (2020). Індикатори зеленого зростання 2020: Вимірювання прогресу на шляху до сталого розвитку. Париж, OECD, 189.
Харт, П., & Ахуджа, С. (2020). Зелені інновації та сталі бізнес-моделі: Комплексний підхід. Журнал сталого розвитку, 15, 128–145.
Шнайдер, Д. (2021). Міжнародні угоди та їх вплив на розвиток екологічного підприємництва: досвід країн ЄС. Економіка та екологія, 7, 23–29.
Лобода, М. В. (2018). Паризька угода: нові виклики та перспективи глобального співробітництва. Екологічний вісник України, 5, 12–18.
Джонсон, М., & Ерікссон, Л. (2021). Інновації та сталий розвиток: Досвід Канади і Скандинавії. Журнал сталого розвитку та екологічних інновацій, 12(3), 45–58.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
