Підходи до розуміння конкурентоспроможності регіонів у розбудові економіки: порівняльний аналіз країн Європи та України

Анотація

Вступ. Кожна зі складових конкурентоспроможності має важливе значення для встановлення глобальних цілей розвитку регіону, а інтегрує їх саме показник конкурентоспроможності. Різноманітність і фрагментарність цих досліджень призвела до відсутності істотної теоретичної бази, яку було б покладено в основу різноманітних методологій аналізу та вимірювання, що використовуються у сфері регіональної конкурентоспроможності. У такому ландшафті видається доцільним розглядати концепції та практики, що застосовуються в ЄС, як найбільш різноманітне за особливостями та розвитком регіонів утворення, та спробувати відобразити цей досвід через призму конкурентоспроможності регіонів у розвитку української економіки. Актуальність дослідження. Завдання дослідження є особливо актуальним у контексті російської агресії в Україні – як для тилових регіонів, які стикаються з необхідністю пошуку додаткових ресурсів і потенціалу, інновацій для збереження конкурентоспроможності в суворих умовах воєнного стану, так і для регіонів у зоні бойових дій, тобто регіонів, яким доведеться вирішувати завдання швидкої реконструкції та відновлення після війни, відновлення економічних зв'язків і місця на світовій арені.

Методи. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали наукові праці та прикладні роботи провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі регіональної економіки, зокрема, стосовно оцінювання та управління конкурентоспроможністю економіки території, різні методичні рекомендації, що використовуються для оцінювання конкурентоспроможності регіону в Україні та країнах Євросоюзу, а також розроблення дієвої системи ухвалення та реалізації управлінських рішень. Методологія дослідження ґрунтується на системному підході. Як інструменти дослідження використовували методи діалектики та синергетики. Результати. Хоча в публічному дискурсі в Україні декларується четвертий етап розвитку та конкурентоспроможності регіонів XXI століття, насправді всі регіони країни перебувають на третьому етапі розвитку – характерному для XX століття. Головне питання сьогодні – розроблення детальних дорожніх карт для кожного регіону України окремо, з урахуванням усіх особливостей регіону (зокрема соціально-культурних) та реалій війни. Необхідним є врахування показників сталого розвитку, без яких декларований рівень конкурентоспроможності регіону не буде репрезентативним. Конкурентоспроможність – явище динамічне, тому сьогодні управління конкурентоспроможним регіональним розвитком потребує дедалі більшої оперативності, а отже, створення системи безперервного моніторингу.