Методи реалізації інноваційних технологій в діяльності проєктних команд у публічному управлінні
DOI:
https://doi.org/10.36930/508204Ключові слова:
публічне управління, цифрова трансформація, гнучкий бюджет, команди цифрових сервісів, державна платформа, програмні інтерфейси, етика даних, урядові інноваціїАнотація
Обґрунтовано «трикутник стійкої цифровізації» для публічного управління України. Порівняльний аналіз восьми міжнародних досліджень (Португалія, Німеччина, Велика Британія, Естонія, Іспанія, Бразилія та ін.) показує: масштабування електронних послуг провалюється, коли гроші, команди й технології рухаються різними темпами. Автори пропонують три взаємозалежні опори: (1) гнучкий бюджет – типовий «цифровий контракт» із резервом на прототипи та поквартальною ревізією; (2) автономні команди цифрових сервісів із прямим мандатом, трирічним фондом і відкритим кодом; (3) відкрита державна платформа з базовими модулями автентифікації, платежів, сповіщень і аналітики, доступними через публічний каталог програмних інтерфейсів. Для перевірки концепції запропоновано п'ять мінімальних кроків: запровадження «цифрового контракту», пілотна субвенція громадам, запуск першої автономної команди, відкриття каталогу інтерфейсів та публікація етичних декларацій із зовнішнім аудитом. Очікуваний результат – скорочення часу виведення послуги вдвічі, економія бюджету на третину та підвищення довіри користувачів до 80 %. Отримані висновки формують практичну дорожню карту переходу від розрізнених «цифрових островів» до цілісної держави-сервісу.
Посилання
Ciancarini, P., Giancarlo, R., & Grimaudo, G. (2024). Scrum@PA: tailoring an agile methodology to the digital transformation in the public sector. Information, 15. https://doi.org/10.3390/info15020110
Criado, J. I., & de Zárate-Alcarazo, L. O. (2022). Technological frames, CIOs, and artificial intelligence in public administration: a socio-cognitive exploratory study in Spanish local governments. Government Information Quarterly, 39. Article 101688. https://doi.org/10.1016/j.giq.2022.101688
Guedes, L., & Oliveira Júnior, M. (2024). Artificial intelligence adoption in public organizations: a case study. Future Studies Research Journal: Trends and Strategies, 16(1). https://doi.org/10.24023/FutureJournal/2175-5825/2024.v16i1.860
Kraus, S., Palmer, C., Kailer, N., Kallinger, F. L., & Spitzer, J. (2019). Digital entrepreneurship: a research agenda on new business models for the twenty-first century. International Journal of Entrepreneurial Behavior & Research, 25(2), 353–375. https://doi.org/10.1108/IJEBR-06-2018-0425
Mergel, I. (2019). Digital service teams in government. Government Information Quarterly, 36(4). https://doi.org/10.1016/j.giq.2019.07.001
Neumann, O., Kirklies, P. C., & Schott, C. (2024). Adopting agile in government: a comparative case study. Public Management Review, 26(12), 3692–3714. https://doi.org/10.1080/14719037.2024.2354776
Ribeiro, A., & Domingues, L. (2018). Acceptance of an agile methodology in the public sector. Procedia Computer Science, 138, 621–629. https://doi.org/10.1016/j.procs.2018.10.083
United Nations ESCAP. (2024). Seizing the Opportunity: Digital Innovation for a Sustainable Future. Bangkok: United Nations.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



