Концептуалізації категорії "реінтеграція" в західноєвропейському науковому дискурсі у зв'язку з війною в Україні
DOI:
https://doi.org/10.36930/508404Ключові слова:
публічне управління, реінтеграційна політика, реінтеграційний процес, соціально-економічний розвиток, зворотна міграція, органи влади (наднаціональний, національний, місцевий рівень), безпекові умови, безконфліктний розвиток, посадові особи, управлінські рішенняАнотація
Здійснено аналіз реінтеграції як предмету дослідження в межах сучасної західноєвропейської науки, що дало змогу систематизувати основні дослідницькі підходи, вказати на методологічні критерії її ідентифікації у постмодерний період. Відповідно до цього наведено основні умови та фактори, які зумовлюють виникнення реінтеграційних процесів та інструментарій реагування на них з боку держав різного рівня структурно-функціональної організації.
Показано реінтеграцію як інструментарій відновлення структурної цілісності суспільства, шляхом адаптації до нових умов його життєдіяльності та відновлення територіальної цілісності держави як взаємодетермінований процес. Охарактеризовано сутність реінтеграції у взаємодії із процесами інтеграції та зворотної міграції, в основі чого лежить збереження відповідного рівня ідентичності населення. Наведено методологічні та концептуальні суперечності, представлені в межах сучасних підходів західноєвропейських вчених стосовно первинності реінтеграційних пріоритетів.
Ідентифіковано реінтеграцію як структурно-функціональну умову відновлення порушеної інституційно-організаційної сталості життєдіяльності суспільства. Встановлено, що відсутність належного термінологічного обґрунтування поняття реінтеграція та єдиної концептуалізації щодо первинності чи вторинності реінтеграції населення та реінтеграції територій заклало методологічний розрив між ученими щодо вивчення цього явища та з'ясування його структурного призначення для оптимізації сучасних геополітичних процесів.
Посилання
Cornett, A. P. (2023). The problem of transition and reintegration of East and Central Europe: conceptual remarks and empirical problems. Spatial Dynamics of European Integration. Berlin, 255 279
Hiltz, J. (2023). Constructiong Sikkimese National Identity in the. Bulletin of Tibetology, 2, 68 82.
Hooghes, L. (2019). A Theory of International Organization. Oxford: Oxford University Press, 511.
Ilievski, N. L. (2015). The Concept of Political Intergration: The Perspectives ofNeofunction-alist Theory. Journal of Liberty and International Affairs, 1(1), 1 14. URL: https://e-jlia.com/index.php/jlia/article/view/13
Marks, G. (2022). Europe and Its Empires: From Rome to the European Union. Journal of Common Market Studies, 30(1), 1 20.
Rosamond, B. (2000). Theories of European Integration. London; New York: Macmillan: St. Martin's Press, 456.
Schaal, G. S. (2021). Integration durch Verfassung und Verfassungsrechtssprechung? Theoretische Anmerkungen. Österreichische Zeitschrift für Politikwissenschaft, 30(2), 221 232
Spindelegger, M. (2021). Creating Transnational Conditions for Return and Reintegration. Avenir Suisse Fifth Annual Think Tank Summit "Migration Policies towards Refugees and Asylum Seekers and Their Impact on the Labour Market, Social Systems and on National Security". Vienna: International Centre for Migration Policy Development. URL: https://support.iraplegalinfo.org/hc/en-us
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



