Удосконалення тактичного планування підприємств із використанням портфеля реальних опціонів за умов євроінтеграції
DOI:
https://doi.org/10.36930/508711Ключові слова:
тактичне планування, метод реальних опціонів (ROA), євроінтеграція, Cox-Ross-Rubinstein (CRR), підприємства, удосконаленняАнотація
Розглянуто особливості тактичного планування підприємств за умов поглиблення європейської інтеграції України, що супроводжується зростанням динамічності ринкового середовища, посиленням конкуренції, змінами у регуляторних вимогах, технологічних процесах та логістичних умовах. Обґрунтовано, що за таких умов зростає значення тактичних управлінських рішень, які потребують високої швидкості реагування, урахування невизначеності та здатності до оперативної адаптації операційної діяльності. Зважаючи на те, що традиційні інструменти тактичного планування, засновані на статичних фінансових та економетричних моделях, не забезпечують необхідної гнучкості та не враховують цінності управлінських рішень, які можуть змінюватися залежно від розвитку подій, доведено доцільність застосування підходу реальних опціонів як інструменту кількісного оцінювання управлінської гнучкості та визначення оптимальної поведінки підприємства за умов зовнішньої волатильності та інтеграційних трансформацій. Удосконалено етапи тактичного планування на основі використання методології реальних опціонів, зокрема через побудову дерева можливих сценаріїв та застосування моделі Cox-Ross-Rubinstein (CRR) для оцінювання вартості тактичних рішень.Це забезпечує оцінювання проєктів, програм та графіків їх реалізації на основі розрахованої вартості проєкту (Payoff‑функцій) в кожному стані ринку. На засадах здійсненого оцінювання реалізовується вибір тактичного рішення в кожній точці часу, що дає змогу враховувати невизначеність зовнішнього середовища. Використання CRR‑підходу перетворює тактичний план на послідовність оптимальних кроків, адаптованих до можливих майбутніх змін інтеграційного середовища. Зворотна індукція допомагає сформувати реалістичну оцінку очікуваної вигоди (Payoff‑функцій) і модель забезпечує гнучкість, проактивність управлінських рішень.
Посилання
Boyarchenko, S., & Levendorskiǐ, S. (2007). Practical guide to real options in discrete time. International Economic Review, 48(1), 311–342. https://doi.org/10.48550/arXiv.cond-mat/0404106
Brandão, L. E., Dyer, J. S., & Hahn, W. J. (2005). Using binomial decision trees to solve real-option valuation problems. Decision Analysis, 2(2), 69–88. https://doi.org/10.1287/deca.1050.0040
Collan, M. (2011). Modeling Choices in the Valuation of Real Options: Reflections on Existing Models and Some New Ideas. Acta Universitatis Palackianae Olomucensis. Facultas Rerum Naturalium. Mathematica, 50(2), 5–12.
Cox, J. C., Ross, S., & Rubinstein, M. (1979). Option pricing: A simplified approach. Journal of Financial Economics, 7, 229–264. https://doi.org/10.1016/0304-405X(79)90015-1
Damodaran, A. (2012). Investment valuation: Tools and techniques for determining the value of any asset. John Wiley & Sons, 805–825.
Huchzermeier, A., & Loch, C. H. (2001). Project management under risk: Using the real options approach to evaluate flexibility in R&D. Management Science, 47(1), 85–101. https://doi.org/10.1287/mnsc.47.1.85.10661
Jabbour, G. M., Kramin, M. V., & Young, S. D. (2001). Two‐state option pricing: Binomial models revisited. Journal of Futures Markets: Futures, Options, and Other Derivative Products, 21(11), 987–1001. https://doi.org/10.1002/fut.2101
Myers, S. C. (1977). Determinants of corporate borrowing. Journal of Financial Economics, 5(2), 147–175. https://doi.org/10.1016/0304-405x(77)90015-0
Trigeorgis, L. (1993). Real options and interactions with financial flexibility. Financial management, 202–224.
Vilches, A., & Valdovinos-Hernandez, I. A. (2025). Binomial Lattice Model Applied to Private Equity Real Option Valuation. PrePrint. https://doi.org/10.20944/preprints202511.2216.v1
Андрійчук, Ю. А. (2015). Адаптивне планування інноваційної діяльності машинобудівних підприємств. дис. … канд. екон. наук, 08.00.04. Львів. 249 с. URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/dissertation/1395/disandriichuk.pdf
Гончар, Н. С., & Терентьева, Л. С. (2009). Оцінювання ризиків дефолту та реальних опціонів. System Research & Information Technologies, 3, 43–51.
Гриценко, Л. Л., & Губар, А. А. (2010). Обґрунтування доцільності використання реальних опціонів при управлінні інвестиційними проектами. Економіка. Фінанси. Право, 2, 9–13. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/a13eb8d5-20e5-4824-a910-4d28d5177db8/content
Зубенко, А. В. (2012). Вартісно-орієнтоване управління портфелем інвестиційних проектів за моделями реальних опціонів у житловому будівництві. ареф. … канд. екон. наук, 08.00.04. Харків. 22 с. URL: https://radaecon.kname.edu.ua/images/Aref/aref_Zubenko.pdf
Кравченко, С. І. & Корнєва, О. В. (2011). Оцінювання інтелектуального капіталу вищих навчальних закладів. Маркетинг і менеджмент інновацій, 3(1), 55–61.
Литовченко, І. В. & Костін, І. Д., (2025). Методичний підхід до оцінювання інноваційних проєктів в умовах цифрової трансформації. Соціальна економіка, 69, 127–141. URL: https://repository.hneu.edu.ua/bitstream/123456789/37036/1/Lytovchenko_Kostin_Methodological_approach_to_evaluating_innovative_projects.pdf
Підвисоцький, Я. В. (2010). Pеальні опціони в управлінні інвестиційними ризиками міжнародних проектів. Аctual Problems of International Relations, 2(94), 250-256. https://doi.org/10.17721/apmv.2010.94.2
Сакун, Л., Сухомлин, Л., & Шишлова, Ю. (2025). Інноваційні стратегії організаційного проєктування в умовах змін. Modeling the development of the economic systems, 1, 32–40. https://doi.org/10.31891/mdes/2025-15-5
Самодай, В., Бакута, Р., & Кизим, В. (2025). Планування як ключовий елемент функціонування суб'єктів господарювання в ринковій економіці за умов невизначеності. Економіка та суспільство, 73. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-73-70
Середюк, К. В. (2025). Інтеграція інструментів бізнес-управління та проєктного менеджменту в умовах воєнного стану: виклики для українських підприємств. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, 4(80), 143–148.
Силантьєв, С. О. (2011). Дискретні динамічні моделі оцінювання вартості похідних фінансових інструментів. Наук. зб. КНЕУ Формування ринкової економіки, 26, 267-282.
Хорольський, В. П., & Гайдай, Д. Д. (2015). Управління процесом корпоративного переозброєння виробництва продукції на основі моделей реальних опціонів. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки, 4(1), 64–68. URL: https://journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/ekon/VKNU-ES-2015-N4-Volume1_226.pdf#page=64
Шестаков, Д. Ю. (2019). Метод реальних опціонів як інструмент оцінки проектів з високою невизначеністю. Бізнес Інформ, 2(493), 102–108. URL: https://www.business-inform.net/article/?year=2019&abstract=2019_2_0_102_108
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



